Катерина Флекман: “Українському медіа-простору потрібний позитивний контекст”

 Катерина Флекман, співзасновник інформаційної агенції “Журналіст” (www.journalist.todayПані Катерино, на ринку українських Інтернет-медіа панує досить жорстка конкуренція, чим “Журналіст” відрізняється від інших ЗМІ?

– Працюючи над створенням “Журналіста”, ми ставили перед собою декілька ключових завдань. Перш за все – об’єднати різні формати донесення інформації для того, щоб користувач міг обрати найзручніший варіант особисто для себе. На сайті працюють стрічка новин, онлайн-радіо, розділ відео-новин та незабаром почне працювати студія прямого ефіру, з якої будуть йти трансляції на головну сторінку journalist.today. Друге наше завдання у створенні інформаційного медіа-продукту – це дотримання трьох важливих правил – збереження балансу висвітлення різних позицій щодо подій, які відбуваються, підтримка не завжди популярних, але суспільної-важливих інфоприводів, повага до часу та інтересів читача через створення зручного новинного простору – без нав’язування реклами та сторонньої інформації.

Як народилася ідея створення інформаційної агенції “Журналіст”? Який сенс був закладений на початку життя видання?

– Я впевнена у тому, що Інтернет-ЗМІ мають нести таку саму відповідальність за роботу в інформаційному просторі, як і традиційні медіа. Тому, коли про сайти новин кажуть, що це не справжня журналістика, в мене виникає питання до розуміння самого поняття – журналіст. Людина, яка обрала для себе професію журналіста може пишатися своїм вибором, незалежно в якому форматі вона працює. Робота в Інтернет-просторі вимагає тих якостей, які, насправді, і характеризують якість журналістської роботи – швидкість, концентрація, вміння знаходити суть у величезних за обсягом об’ємах інформації, бачити головне та об’єктивно розповідати про це. Тому, першим імпульсом стало бажання створити медіа, в якому людина, яка працює журналістом, зможе повністю реалізувати своїй потенціал та талант. Робота побудована так, що наші журналісти вміють працювати у різних форматах – на стрічці новин, перед камерою, у прямому ефірі. Цей підхід дає можливість журналісту відчути переваги та складності професії зсередини та розуміти свою особисту роль у формуванні інформаційного простору усієї країни. Ідею створення такого медіа підтримав відомий український юрист та меценат Валерій Сировацький, завдяки якому і народився та розвивається “Журналіст”. Я дуже вдячна пану Валерію за тонке розуміння та підтримку творчого процесу, який вирує у “Журналісті”. Це неймовірне відчуття – коли є можливість експериментувати та постійно піднімати рівень видання.

Ви говорили про суспільно-важливі інфоприводи, які висвітлюються на journalist.today. На Вашу думку, чи має ЗМІ досягати високого рівня соціальної відповідальності?

– Звичайно, так. Журналістика взагалі одна з найвідповідальніший професій, на мою думку, тому що медіа впливають на людей не теоретично, а в абсолютно практичному сенсі. Окрім формування громадської думки, медіа може виступати детонатором більшості суспільних процесів як всередині країни так і за її межами. Треба обов’язково пам’ятати, що по той бік екрану сидить жива людина, яка отримуючи ту чи іншу інформацію буде на неї реагувати – емоційно, психологічно, фізично. На мою думку, українському медіа-простору вкрай необхідний позитивний контекст: новини про великі та малі перемоги, які щодня відбуваються в Україні, які можуть надихнути та підтримати, об’єднати та допомогти побачити перспективу. Мова не йде про створення ілюзій, навпаки – мають висвітлюватися конкретні події та факти, але не лише резонансні, в своїй більшості – негативні, а й ті теми, у яких звичайним людям вдається перемагати обставини та створювати проекти, ініціативи, суспільні рухи та акції, вдалі приклали власної справи або реалізації новаторських ідей. Щодня в Україні відбуваються сотні подій і багато з них варті суспільної уваги.

Нещодавно “Журналісту” виповнився рік. Чим Ви особисто пишаєтесь? Що вважаєте головним досягненням першого року роботи видання?

– Тим, що нам вдається відповідати тим етичним та професійним стандартам, які ми для себе визначали. Співпрацею з нашими партнерами – Національною філармонією України, Національною оперетою України, Київським муніципальним академічним театром опери та балету для дітей та юнацтва, цирком “КОБЗОВ”, соціальною агенцією “Виключно звичайні”, проектом “Ігри Героїв” та багатьма іншими. Пишаюсь нашими журналістами та радіо-ведучими, які вкладають у свої авторські проекти не тільки знання та професійний досвід, а й свій внутрішній світ. Пишаюся тим, що ми стали першим українським медіа, яке отримало можливість підтримати українських артистів на найбільш престижному цирковому фестивалі світу у Монте-Карло. Тим, що український гонщик Олексій Кульчицький, за підтримки “Журналіста” та благодійного фонду Валерія Сировацького, має можливість представляти Україну на змаганнях у Трансільванії. Тим, що незабаром, окрім прямого ефіру на journalist.today, з’явиться англійська версія стрічки новин, з якої закордонні ЗМІ зможуть отримувати правдиву та об’єктивну інформацію про події в Україні. А найбільше я пишаюся тим, що “Журналіст” продовжує об’єднувати однодумців, закоханих в свою професію та готових змінювати простір навколо себе на краще.