Мирослав Гочак: “Молодь діаспори – це частина України”

Мирослав Гочак, Президент Світового Конгресу Українських Молодіжних Організацій.  

Пане Мирославе, як розпочалась Ваша діяльність в СКУМО?

Моя активнa діяльність на діаспорній міжнародній сцені розпочалась у 2003 році. Тоді в Києві відбувся VIII Конгрес Свiтового Конґресу Українців, в якому я взяв участь як делегат від організації з Сербії – члена СКУ. Якраз на цьому Конґресі мене обрали членом президії і секретарем і саме відтоді розпочалась моя активна діяльність на теренах глобальної української діаспори. У 2008 р. відбувся ХІХ Конгрес СКУ і через певні проблеми новообране керівництво СКУ порушило питання, що взагалі робити з молодіжною комісією.

Вийшло так, що на засіданні Ради директорів Світового Конгресу Українців було обрано голів цих комісій і я очолив молодіжну комісію, яка називалась „Конференція українських молодечих організацій – КУМО“. Перед тим я мав ряд розмов та нарад з Євгеном Чолієм – президентом СКУ та Ярославою Хортяні – першим заступником президента СКУ, з питань очолювання молодіжної комісії при СКУ. Я погодився очолити КУМО.

Перед тим я презентував СКУ свою програму та бачення розвитку молодіжного діаспорного руху на декілька років вперед. Якщо подивитись, яких результатів досягнуто за останніх 10 років, то я навіть не очікував, що ми зможемо реалізувати її повністю і мати результати, що більші від очікуваного та запланованого.

Що було зроблено Вами за роки діяльності в СКУМО?

Коли я вперше став головою КУМО (пізніше СКУМО), то на меті було консолідувати весь рух молодіжної діаспори. Треба було налагодити розірвані контакти зі всіма осередками, активною молоддю, молодіжними і громадськими діаспорними організаціями, українськими громадами. Перші роки були найважчими. Коли налагодились міжнародні контакти, якраз під час установчих зборів молодіжної організації в Сербії у 2009 р., на яких були представники закордону, а саме Красімір Панковський, який очолював український молодіжний рух в Болгарії, ми домовились та вирішили, щоб на початку березня 2010 року організувати зустріч молоді діаспори. Зустріч української молоді Европи “Болгарія 2010“ зібрала 30 учасників з 10 країн.

Це стало поштовхом проведення різного роду зустрічей, нарад, конференцій, та форумів як в країнах проживання українців так і в Україні. Вже наступного 2011 р. в Україні ми вперше провели Форум української молоді діаспори “Київ 2011“ та у Львові – 2012 р., Тернополі – 2013 р., Івано-Франківську – 2014 р., Одесі – 2015 р., Вінниці – 2016 р. і в Дніпрі – 2017 р.

Після Форуму 2011р. ми розглядали можливості отримування коштів з європейських програм  «Молодь в дії», пізніше «Еразмус плюс», тому ми розпочали тренінгові проекти, які включали в себе навчання молоді різним дисциплінам, від міжкультурного навчання, проектного менеджменту до активної участі молоді у суспільному житті своїх громад та країн, обмін досвідом, все через неформальні форми та методику навчання. Перший такий проект, який отримав європейський грант, відбувся у травні 2012 р. в Лісабоні, Португалія. Після нього до 2014 р. відбулись тренінгові проекти для української молоді Європи і в інших містах, таких як Париж, Осло, Кошиці, Афіни, Мадрид, Прага, Бухарест, Турку, Гетеборг, Копенхгаген, Мюнхен, Відень, Софія і Таллін. Останній з таких проектів відбувся у Вільнюсі у 2017 р.

У зв’язку з цим, у 2013 році ми вирішили створити незалежну окрему організацію, яка буде об’єднувати, координувати молодіжні організації та розвивати молодіжний рух в українських діаспорах. Перший конгрес цієї організації відбувся наприкінці серпня 2013 р. у Тернополі. Це був Форум української молоді діаспори “Тернопіль 2013“ і перший Конгрес СКУМО, де мене обрали президентом організації. З осені 2013 р. СКУМО офіційно стало членом СКУ, як міжнародна надбудова діаспорних молодіжних організацій.

Важливим проектом, який приніс реальну користь Україні, є проект “Молодь діаспори за чесні вибори в Україні». Проект мав на меті підготовку кваліфікованих міжнародних спостерігачів з українських молодіжних організацій діаспори для спостереження за виборами 2012, 2013 і 2014 рр, а місія спостереження діяла у складі міжнародної місії Світового Конгресу Українців. Проект показав високу ефективність.

Ми розуміємо, як в наш час, важливо правильно подати інформацію, тому зараз є задуми щодо створення діаспорного порталу, радіо або телепродукції, можливо навіть діаспорного  журналу. Окрім основних програм організації, ми проводили і культурні заходи, а саме “Діаспора Фест“ в 2012-2014 рр. у Львові, Тернополі та Івано-Франківську, фестиваль супроводжувався модним показом, виставками, фільмами та концертами діаспорних гуртів.

З Форуму української молоді діаспори “Франківськ 2014“ пішла хвиля підписування меморандумів про співпрацю з державними інституціями України. Спочатку 2014 р. ми підписали Меморандум про співпрацю з Міністерством молоді і спорту України, 2015 в Одесі підписали Меморандум про співпрацю з Міністерством інформаційної політики України, а у Вінниці 2016 р. – з Тернопільською обласною державною адміністрацією.

Спільно з Міністерством молоді та спорту України у листопаді 2017 р. організовано міжнародний проект стажування української молоді діаспори та України у Верховній Раді України, центральних органах виконавчої влади та національних ЗМІ під назвою “Українська політика та ЗМІ очима молоді“.

Крім згаданого, реалізовано багато міжнародних ініціатив та акцій на підтримку України та її позитивного іміджу у світі, зібрано велику гуманітарну допомогу для України. Спільно з партнерами в Україні реалізовано міжнародні соціальні проекти “Діти за мир у всьому світі“, “Діти просять миру“, “Дитячий футбол миру“.

Які Ваші плани на майбутнє щодо СКУМО?

Робота в СКУМО – це волонтерська робота. СКУМО немає постійного фінансування і нам потрібно це питання вирішити.

У планах продовжити консолідувати діяльність молодіжних діаспорних організацій. Україна має зрозуміти, що потрібно вкладати в українську діаспору, особливо в молодь, бо якщо цим системно не займатись, цієї діаспори не буде вже через 50 років. Для молоді важливо, щоб вони відчували себе частиною України, що світове українство не є окремою діаспорою, окремою Україною, а що ми є всі разом у світовому українстві.