Вікторія Арнаутрова: «ВПРОВАДЖЕННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ – НЕ ДАНИНА МОДІ, ЦЕ ВИМОГА ЧАСУ…»

Вікторія АРНАУТОВА, радник командувача Національної гвардії України. 

Одним із наймолодших підрозділів Головного управління Національної гвардії України є служба з ґендерної інтеграції управління кадрової роботи Головного управління НГУ. Куратором та ідейним натхненником цього підрозділу є практичний психолог та громадська активістка Вікторія Арнаутова, яка радо погодилася розповісти про роботу служби й обговорити проблеми рівноправ’я жінок і чоловіків у військових підрозділах.

Пані Вікторіє, на початку 2015 року Ви керували службою психологічної реабілітації громадської організації «Ліга офіцерів» і разом зі своїми однодумцями на добровольчих засадах надавали психологічну допомогу воїнам Національної гвардії України та інших військових формувань, що залучалися до проведення антитерористичної операції на Донбасі. Розкажіть, як розвивалася Ваша співпраця з НГУ і чим Ви займаєтесь зараз?

Дійсно, діяльність що починалася як волонтерська, із часом стала моєю основною роботою. У липні 2017 року я обійняла посаду старшого інспектора – радника командувача НГУ з питань реформування психологічної служби та ґендерної політики. Адже окрім мого основного фаху – психології, з 2010 року я чимало часу приділяла вивченню ґендерної проблематики в якості експерта-тренера з ґендерної політики.

Що означають формулювання «ґендерна політика», «ґендерне питання», «ґендерна рівність»? Чи коректні вони щодо визначення рівних прав жінок та чоловіків? Адже, якщо апелювати академічними формулюваннями, то слово «ґендер» не тотожне слову «стать»?

Ґендер, або «соціальна стать» – це те, що людина набуває після народження. Той соціальний досвід, який вона отримує, зростаючи серед інших людей. Водночас, ґендер – це ще й очікування суспільства по відношенню до чоловіків та жінок, які соціальні ролі вони мають виконувати. Коли ми говоримо про ґендерну політику, то маємо на увазі суспільні стереотипи.

Історично склалося так, що більшість суспільств у світі були патріархальними. І цей порядок укріплювався тисячоліттями. У двадцятому столітті під впливом багатьох різних факторів в усьому цивілізованому світі відбулися величезні соціальні зміни. Словосполучення «права жінок» спершу отримало право на існування, а потім поступово жінки стали відігравати все більш помітну роль у політиці, юриспруденції, академічній науці, армії, поліції. Цей процес досі не завершено – зараз відносини між чоловіками і жінками дуже активно трансформуються, в тому числі, в європейському суспільстві. Досвід провідних країн показує, що коли присутність жінок в керуючих органах держав зростає до 30-50 %, зростає і ВВП цих країн. Тож робота з ґендерної інтеграції, що наразі відбувається в Національній гвардії України, безперечно, є частиною глобального світового руху.

Розкажіть, будь ласка, про діяльність служби з ґендерної інтеграції управління кадрової роботи ГУ НГУ.

Службу було сформовано у листопаді 2017 року. Звичайно, робота будь-якого новоствореного підрозділу, тим більше, якщо його персонал діятиме у принципово новому напрямку, починається з підготовки внутрішніх керівних документів. Наша служба – не виключення. Також спеціалісти служби з ґендерної інтеграції проводять моніторинг реального стану справ, що допоможе командуванню НГУ приймати більш ефективні рішення. Впроваджують кадрову статистику з урахуванням ґендерного розподілу – скільки жінок у НГУ, на яких посадах вони служать, якого кар’єрного зросту прагнуть, які проблеми службового, соціального чи особистісного плану їх турбують. Вивчають міжнародний досвід у сфері ґендерної політики, постійно спілкуються із іноземними та вітчизняними експертами з даної проблематики.

Чому проблема ґендерної інтеграції стала настільки актуальною в Україні саме зараз?

Впровадження ґендерної політики – не просто данина моді. Це вимога часу та відповідь на існуючі потреби жінок і чоловіків у сьогоднішньому суспільстві.

В події на Майдані Незалежності і у військові дії на Донбасі дуже активно включилися жінки. Вони виступали в різних іпостасях – починаючи з волонтерства і закінчуючи виконанням обов’язків, передбачених суто бойовими посадами – снайперів, артилеристів, розвідників, операторів безпілотних літальних апаратів… Однак при цьому у документах вони були кухарями, діловодами, телефоністами, кравцями – словом, служили на посадах, передбачених чинним на той час переліком військово-облікових спеціальностей для військовослужбовців-жінок та не отримували відповідного грошового забезпечення і соціальних пільг. Цю ситуацію необхідно було виправляти на законодавчому рівні. І я дуже тішуся, що наразі ми вже можемо казати про позитивні зрушення в цьому питанні.

Мова йде про наказ міністра внутрішніх справ №189 від 13 березня 2018 року, який вносить зміни до наказу МВС від 16 березня 2017 року, що затверджує згадані вище переліки військово-облікових спеціальностей Національної гвардії України?

Звісно, відкриття всіх посад для жінок рядового, сержантського та старшинського складу в НГУ стало можливим завдяки політичній волі командування НГУ і це неабиякий привід для радості, гордості та є вагомим прецедентом для блоку безпеки і оборони взагалі.

Проте буквально нещодавно з’явилися й інші нормативно-правові акти, що стосуються прав жінок, виступають проти дискримінації за ознаками статі та гарантують нашим жінкам-військовослужбовцям чесне і неупереджене реагування командування у тому разі, якщо вони стикнуться із випадками такої дискримінації або стануть жертвами сексуальних домагань у військовому колективі. Взагалі, сьогодні в Україні існує досить серйозна і потужна законодавча база стосовно ґендерної політики, якою посадовим особам слід керуватися у повсякденній діяльності.

Безперечно, те, що жінки отримали право служити на всіх посадах рядового та сержантського складу – значна подія в житті як Національної гвардії, так і усіх українців. Цікаво, все ж таки, було б дізнатися, як відреагували на неї наші громадяни!

Насправді, далеко не кожен в нашому суспільстві сприймає цю новину без скептичної посмішки. Чого варті лише коментарі у соцмережах! Водночас я розумію: люди не винні, що думають так. Уявлення про те, що жінка обов’язково має бути ніжною, лагідною, займатися господарством і виховувати дітей, а чоловік народжений бути лідером, захисником, годувальником родини, насаджуються з дитинства і вплинути на свідомість людей однією зміною законодавства неможливо. Тільки широкомасштабна просвітницька діяльність на різних рівнях, розрахована на аудиторію різного віку, з часом дасть результат.

Напевно, слід зазначити, що ґендерні перспективи в Національній гвардії існують, і вже незабаром і у нас з’являться і свої жінки-командири, і жінки-генерали?

Анітрохи в цьому не сумніваюся! Між іншим, нині серед громадян України, що виявляють бажання служити за контрактом у Національній гвардії України, кількість жінок переважає кількість чоловіків! Мені здається, це дуже переконлива статистика.

Завдання командування НГУ – забезпечувати ефективне виконання службово-бойових завдань шляхом задіяння максимального професійного потенціалу громадян і громадянок України та створення гідних умов для служби та праці всіх військовослужбовців та працівників НГУ, в тому числі і в питанні поєднання професійних обов’язків з сімейним життям. А завдання служби з ґендерної інтеграції – надати всі відповідні робочі інструменти та механізми для рішення всіх ґендерних питань, які існують сьогодні.

Бесіду вела підполковник Валерія Агібалова