Катерина Одарченко про «Цивілізований лобізм» в Україні

Катерина Одарченко, Політичний консультант. 

«Цивілізований лобізм» в Україні: реальність чи утопія?

Напрямок впровадження комунікативних практик Government Relations, тобто діалогу бізнесу та влади, або так званого «цивілізованого лобізму», для корумпованого українського соціуму є цілком новим, унікальним явищем. На відміну від США та європейських країн, для яких це частина сьогоднішньої політичної реальності, для багатьох українців ці явища залишаються невідомими і асоціюються скоріше з чимось негативним у житті суспільства.

Політичний консультант та президент Української асоціації лобістів та професіоналів у сфері GR Катерина Одарченко розповіла про міжнародний досвід ведення діалогу бізнесу та влади і  поділилася власним досвідом впровадження цивілізованого лобізму в Україні.

Насправді, світовий досвід свідчить, що саме інститути цивілізованого лобізму та GR дозволяють викорінити корупцію в суспільстві, захистити інтереси громадян, здійснювати реальний вплив на владу. Провідні демократичні країни вже давно практикують цей напрямок взаємодії суспільства з державою, проте серед світової спільноти фахівців немає єдності у визначенні цих явищ.

Є американський погляд, в якому всі вони об’єднуються поняттям «лобізм», як наданням прозорого, врегульованого законом, професійного впливу на владу з метою прийняття нею тих чи інших нормативно-правових актів задля відстоювання громадських інтересів, в тому числі й інтересів бізнесу.

Є європейський, більш широкий погляд, що позначається термінами «GR» і «адвокація». Перший охоплює всі форми комунікації інститутів влади з представниками суспільства, населенням, бізнес-структурами. Другий позначає всі дії по виявленню, оприлюдненню та захисту тих чи інших суспільних інтересів. Причому не тільки перед владою, а й перед самим суспільством. Це і екологи, і захисники тварин, і розвиток відновлюваної енергетики, і розвиток промисловості, тарифна політика. Більшість українських фахівців дотримується європейської моделі, хоча будуємо свою діяльність ми на практичному використанні всього цінного, що є в обох моделях.

Якщо порівнювати механізми просування лобістських проектів у США та Європі, то можна сказати, що в Америці в цьому плані є чітка регуляція – існує механізм реєстрації всіх лобістських проектів. Хто цікавиться – є так званий сайт Open Secrets, де кодифікуються всі проекти, бази даних по лобіюванню як всередині країни, так і від іноземних агентів. Наприклад, якщо ви захочете лобіювати українську компанію, то маєте зареєструватися в системі як іноземний агент. У разі якщо ви не зареєстрували проект, не показали його – то це серйозна відповідальність для того, хто бере кошти за реалізацію і не реєструє проекти (як, скажімо, Манафорт).

В ЄС – м’яка форма, можете реєструватися чи не реєструватися за бажанням. Фактично, фірма може надати «скориговану» суму витрат на лобіювання, коли реєструє свій проект.

Від багатьох українців я часто чую питання: що спільного та чим відрізняються поняття “корупція” та “лобіювання”? Обидва способи комунікації між владою та окремими зацікавленими групами, які хочуть вплинути на процес прийняття рішень на свою користь. Так, але ми розуміємо, що корупція є незаконним методом впливу, у той час як лобіювання є регламентованим та має свої визначені правові рамки. А найголовніше – рішення, ухвалене корупційним шляхом враховує лише інтереси тих, хто дає гроші. При лобіюванні процес ухвалення рішень стає прозорішим та воно враховує інтереси як конкретних груп, так і інтереси всього суспільства.

Чому ми розвиваємо саме цивілізоване лобіювання? Будь-які офіційні системні видатки на роботу є більш вигідними, ніж якісь платежі (тобто хабарі). Скажіть, що вигідніше: пролобіювати системне законодавство аби спокійно працювати, чи заплатити ці ганебні кошти, які абсолютно не розвивають нашу економіку?

За моїми підрахунками, 100 доларів витрат на послуги професійного лобізму приносить клієнту близько 2500 доларів доходу або запобігання шкоди, для нелегального корупційного лобізму таке співвідношення десь 100:200-500 доларів. До того ж послуги професійного лобіста – це безпечніше, ефективніше і дають більше гарантій.

Якщо говорити  про лобізм, то це окремі контракти вартістю від 35 тис доларів на місяць для команди, що займається просуванням вашого питання, коли ви хочете досягти чіткого результату: наприклад, удосконалити певні регулювання, що дозволили б торгувати українською оборонною продукцією в ЄС.  Або виділити кошти з бюджету розвитку на фінансування зеленої енергетики в Україні.

Слід розуміти, що лобізм – це не лише організація особистих зустрічей. Ніякого ефекту, крім медійного, від простої зустрічі Ви не отримаєте. Це лише десята (якщо не сота) частина всього процесу. Лобізм, насправді – це аналітика, глибинні документи. На основі аналізу політики випрацьовується чітка стратегія,  яка реалізується у відповідні терміни і розрахована на відповідні результати. По суті, це як контракт з юристом: Вам дають певну справу і професіонал має чітко пояснити своєму клієнту, що Ви збираєтесь робити, бо серйозний клієнт не платитиме за абстрактний процес. Вже у процесі роботи, за результатами попередніх досліджень, експерт розуміє, чи досягне ця справа успіху. І, як порядний лобіст, має повідомити клієнта, якщо у цьому напрямку немає перспектив.

Темою «GR», «Public Advocacy», «лобіювання», «діалогу бізнесу та влади» (називайте як завгодно) ми займаємося в Україні понад 5 років.  За цей час було організовано 3 форуми, на останньому з яких ми зібрали понад 650 людей.

До того ж, на початку жовтня наша команда організувала офіційний візит української делегації у складі 50 чоловік на чолі з народними депутатами України до Брюсселя з метою встановлення ділових контактів та обміну професійним досвідом з представниками європейських структур. Там ми вирішили організувати чергову GR-конференцію і  винести актуальні українські питання вже на міжнародний рівень.

Хочу сказати, що розвиток публічної адвокації в Європі розглядається як своєрідна плата за забезпечення демократичної легітимності, що дозволяє гарантувати високу якість управління і регулювання. Це і є підставою того, що в Європейському Союзі публічна адвокація (лобізм) стає невід’ємною частиною політичного процесу. Вважається, що без неї легітимність всієї системи європейської політики виявилася б під питанням.

Це означає, що люди мають бажання відходити від ганебних схем до прозорого діалогу.  Хочуть брати участь у policy-making. Саме поняття «діалог» у взаємодії з владою визначається як процес двосторонній. По-перше, це запит суспільства, і по-друге це ефективне прийняття політичних рішень на основі цих запитів. Великі асоціації та компанії вже нині хочуть впливати на владу цивілізованим шляхом, адже прозоре ведення бізнесу стає перевагою та перспективним проектом для залучення до співпраці іноземних інвесторів.