Олена Сисоєва – сучасний український автор

Олена Сисоєва — письменниця, бізнес тренер та викладач. Вища музична освіта по класу фортепіано, викладання у ВНЗ, робота у сфері продажів, керівництво відділом навчання і розвитку персоналу — все це сприяло накопиченню цінного досвіду і логічно привело до того, щоб почати цей досвід і знання передавати. 

Перша освіта письменниці — педагогічна. Проявити її в повну міру вдалося в сфері продажів, куди Олена «випадково» потрапила в кінці 90-х років, змінивши кафедру університету на більш затребувану в ті роки професію — продавця-консультанта. Пізніше продавець-консультант в її особі доріс до менеджера з продажу.

Підтягуючи на власних промахах і успіхах навички продажів, переговорів і комунікації з клієнтами, незабаром Олена стала бренд-менеджером однієї відомої косметичної марки класу «люкс».

З 2003 реалізує себе як бізнес-тренер, за цей період провела більш ніж 2000 програм у відкритому й корпоративному форматі. Є автором і ведучою Школи Емоційного інтелекту.

Олена є авторкою багатьох програм, серед яких «Управління в новому форматі: від менеджменту до лідерства», «Лідерство в умовах змін. Готовність змінюватися» та, нещодавно випущена у 2018  році, трансформаційна гра «Камертон емоцій».

У 2019 році у видавництві «Саміт-книга», вийшла книга Олени «Заметки на салфетке. О жизни, профессии, любви». Віддзеркалюючи власну назву, ця книга нагадує чарівне мереживо серветки, де в кожному візерунку – своя історія, маленьке життя, передана автором з оголеною щирістю і правдивістю. У легкій формі, іноді з сумною іронією автор пише про те, що хвилює кожного – про життя, самореалізацію, любов, відносини – без спроб претендувати на істину. Кожна замітка викликає у відповідь бажання зупинитися і подумати, занурившись у власні емоційні переживання.

За жанром «Заметки на салфетке. О жизни, профессии, любви» – це не зовсім книга, скоріше, короткі нариси, есе, рефлексія, іноді – думки вголос, які були написані в дорозі, в літаках і поїздах, між зустрічами, часто – буквально – на серветці і від руки.

Перша замітка народилася сім років тому – в літаку рейсу «Київ – Астана», коли Олена не знайшла нічого, крім ручки, у своїй сумці, а з роллю паперу прекрасно впоралася і серветка, що залишилася від обіду на борту літака.

Через деякий час «серветкою» стала сторінка письменниці у Фейсбуці, перетворившись, по суті, в інтернет-щоденник. Так з’явився хештег #заметки_на_салфетке, а сама рубрика поступово набирала популярність. Все частіше стали приходити коментарі про те, що потрібно видати книгу.

Саме читачі в соцмережах надихали і підтримували Олену, даруючи впевненість, що замітки потрібні більш широкому колу читачів.

Цікаво й те, що Олена не вважає себе письменницею, хоча б не в традиційному розумінні. Вона  не готова писати підручники і мемуари, а націлена надихати інших на вибір власного шляху. Адже згідно до її власного кредо: «Тільки той, в кому горить вогонь, здатний його запалити в серцях інших».

Автор: Іван Степурін